Відень - аристократичне місто, яке було
довгий час резиденцією королів з
сімейства Габсбургів. Вражають красою
та вишуканістю його палаци, площі, широкі вулиці.
Наша мандрівка
Віднем розпочалася з площі Марії – Терезії. На площі розташований
величний пам’ятник австрійській правительці, яка 40 років правила австрійською державою. По обидва боки від пам'ятника розташувалися
музеї: природничої історії та історії мистецтв. Біля природничого музею можна
сфотографуватися з вилитим у бронзі слоненям.
Ми побували
у Музейному кварталі, що
розташований недалеко від центру міста, через дорогу від площі. Пройшовши через арку, потрапили на велику площу на якій розташовано декілька музеїв. Особливо справив
враження своєю архітектурою Музей
сучасного мистецтва. На площі проводятьчя різноманітні культурні заходи,
також там розташовані лавочки –
лежаки на яких всі бажаючі
можуть полежати, відпочити. 
Слухаючи цікаву
розповідь екскурсовода, ми пройшли повз
Народний театр . Спустилися
у підземний перехід, який
виявляється з’єднаний з метро, оглянули одну із станцій віденської підземки, і знову ескалатором піднялися на
поверхню.
Пройшовшись вулицею Рінгштрассе, ми побачили будинок австрійського парламенту, що збудований у грецькому стилі. Перед
парламентом розташовані скульптури грецьких богів, на будинку розміщені колісниці. Центральне місце перед парламентом займає грецька богиня Афіна. Ми пройшли повз міську Ратушу, що виконана у неготичному стилі, однак зараз вона перебуває на реконструкції, тому її фасад прикритий. Дорогою ми зайшли у Віденський університет, також здалеку оглянули церкву Вотівкірхе, яка
є дуже подібною на собор Святого Стефана.
Ми також побували у Парку троянд або як його ще називають Народний парк. Він розташований у центрі Відня, напроти від
будинку Парламенту. Парк вражає
своєю красою. Серед газону розташовані клумби. Тут посаджені різні
кущі, дерева. Ми бачили водойми, що
поросли лататтям, фонтани і море
троянд різноманітних кольорів та відтінків.
Тут росте велика кількість штамбових троянд і всі вони є підписані. На
території парку розміщений храм Тесея та
пам’ятник Сіссі. 
Пройшовши містом, ми потрапили до резиденції
імператорів Австрії Хофбургу. Це
цілий комплекс різноманітних пишних та грандіозних палацових споруд. Розглядаючи архітектуру палацового
комплексу ми прийшли на Хельден-плятц. Це Площа Героїв, що розташована перед палацом
Новий Бург, де знаходиться резиденція Президента Австрії. Тут ми поповнили наші запаси питною водою, що
тече з кранів та спеціальних вуличних фонтанів. Говорять, що це справжня
неймовірно чиста альпійська вода.
Подальша наша
подорож була здійснена пішохідними вулицями Грабен та Кольмарк на яких
розташована велика кількість різноманітних магазинів. Грабен нагадує витягнуту площу, в центрі якої
розташована чумна колона. Кінцевою нашою зупинкою стала площа
Штефансплац на якій височіє собор святого Стефана – символ Відня та Австрії в
цілому. Він досить давній, побудований у
готичному стилі. Я побувала в середині собору. У соборі лунав
«ангельський» спів, саме в цей час відбувався виступ співака, спів
якого зачаровував.
У вільний час я
пройшлася вуличками міста, оглянула його крамнички із сувенірами. Особливо вразили
сувеніри з іронічним написом «В Австрії кенгуру немає!». Поїла морозива,
адже день видався досить спекотним.Враження від міста таке: грандіозне місто, що вражає своєю архітектурою, велика кількість туристів, велика кількість коней, запах від яких розноситься вулицями міста. «Змішались в кучу коні, люди….». І вже пообідню пору ми вирушили в Братиславу.
Братислава –
місто із казки. Моє побачення з цим
місто було не довгим, адже ми потрапили туди надвечірній час. Місто розкинулося на берегах Дунаю. Братислава справила на мене
сильне враження. Це невелике місто вийшло ніби з якоїсь казки. Від міста
повіяло спокоєм, затишком. Тут можна побачити багато цікавих місць, що нагадують
про його колишню велич. Це численні
палаци, фортеці, собори, музеї. Саме в
Братиславі відбувалися пишні коронації, дивовижні містичні історії.
Знайомство з
Братиславою ми почали з набережної Дунаю,
там же і закінчили. Перше, що кинулося в очі, це великий замок, що височіє над містом, Дунай
та міст. Це так званий Новий міст, що немає звичних опор, а тримається на
підвісних тросах. На мості розташована оглядова площадка та ресторан.
Візитною
карточкою Братислави та і Словаччини в
цілому є Братиславський град, що розташований на скелі, який височіє
над містом та над Дунаєм. Виглядає замок грандіозно. Оглянувши його здалеку, ми підійшли до чумної колони. Такі колони ми зустрічали мабуть в усіх
містах у яких побували. І вирушили у мандрівку старим містом.
Ми оглянули
готичний Собор святого Мартіна. В цьому
костелі протягом кількох століть відбувалися коронації королів та королев Угорщини. Про коронацію Марії – Терезії нагадує
велетенська позолочена корона, що
лежить на подушці та височіє на соборі.
Ми пройшли коронаційним шляхом угорських королів. Це дорога вистелена бруківкою на якій є
позначки у вигляді золотих корон. 
Центр міста є
пішохідним. Ми прогулялися вузькими
вуличками і площами. Не поспішаючи,
роздивлялися на старі будівлі і людей, слухали цікаву розповідь екскурсовода і
насолоджувалися вечірньою прохолодою , після спекотного дня.
На головній вулиці розміщені будинки в різних архітектурних стилях.
Оглянули фонтан Роланда. Побували біля міської Ратуші. Це найстаріша будівля
міста. Поруч з якою знаходиться палац, де сьогодні розташоване міське управління, а поряд розташувалися посольства різних країн. Ми зупинилися біля будинку в якому деякий час жив Григорій Сковорода.
На сам кінець, ми
підійшли до сучасного пам’ятника «Чоловік на роботі». Цей пам’ятник ще
називають сантехніком. На нас з каналізаційного люка дивився добродушний
дядечко у касці. Ми сфотографувалися біля пам’ятника, потерши його каску загадали
бажання.
Братислава
вражає своїм затишком. Тут розташовані
маленькі та вишукані ресторанчики та кав’ярні, галереї та магазинчики. Таке враження, що я здійснила подорож у часі
і побувала в гостях у героїв казки «Три горішки для Попелюшки». Це чудесно.
Немає коментарів:
Дописати коментар