Прогулянка старим Києвом.

Ось і настала середина  літа. Жовтими  барвами буяють  хліби, яскравим цвітом  квітнуть  луки, наливаються соками овочі та фрукти.  Краса навкруги, природа в повному розквіті.  В цей період людський організм  прагне відпочинку,  потребує відновлення сил. Багато людей вирушають в мандрівки,  щоб погрітися на сонечку  та відновити  рівновагу душевну.  Відпочинок улітку є  важливим для людини.  Люди відпочивають по-різному:  хтось ніжиться на сонці , а хтось любить активний відпочинок, адже  добре десь поїхати , щось побачити,  набратися нових вражень, щоб потім з новими силами  приступити до праці.

 Я особисто люблю  активний відпочинок і тому  була дуже рада коли мені трапилася нагода відвідати Київ – столицю нашої держави. 

Київ красивий в різні пори року.  Цікаво було прогулятися  старовинними затишними  вуличками столиці, розглянути його архітектуру, перекинутися словом з його привітними людьми.

Надзвичайно хороші враження залишилися від київського метро. І не тільки тому,  що день видався жарким, а в метро відчувалася приємна  прохолода.  Воно вразило своєю чистотою та красотою. Я  побувала на станції «Золоті ворота», «Майдан Незалежності» та «Поштова». Особливо сподобалася двоступенева станція «Золоті ворота»:  облицьована білим мармуром,  прикрашена мозаїкою в стилі Київської Русі на якій  зображені київські князі та давньоруські храми.  Вразили масивні люстри, що нагадують старовинні світильники київської доби.

Зранку, випивши філіжанку  кави біля бронзового кота  Пантюші,  вирушила  на прогулянку старим Києвом.  Мандрівка почалася біля Золотих воріт, пам’ятки, що частково збереглася ще з часів Київської Русі. Пройшовшись  Володимирською вулицею, оглянула  місцеву архітектуру:  біля виходу із  станції метро розташований Інститут географії,  дальше побачила  Національну оперу України.  Це надзвичайно помпезна  споруда, що вражає своєю красотою.   Відвідала Володимирський собор, що вразив своїм внутрішнім убранням.  Зупинилася біля  пофарбованого у насичений  червоний колір  Національного університету ім. Т. Г. Шевченка  на стінах якого  розміщені  барельєфи вчених та громадських діячів.  Пізніше прогулялася парком, де встановлений пам’ятник Т. Г. Шевченку  та спустилася вниз  по вулиці, і  пройшовши  повз Бессарабський ринок, вийшла на Хрещатик.

 Хрещатик зустрів  широкими, просторими  вулицями,  неймовірною величчю. Прийшовши  повз Київську міську раду, зупинилася на Майдані Незалежності, віддала шану Героям Майдану.  Хоча Майдан прибраний, але, на мою думку, в повітрі  ще відчуваються події його недавнього буремного  минулого.   Подальша подорож була повз  Європейську площу до  Арки Дружби народів.  Адже саме там,  переді мною  розкрилася дивовижна панорама Києва, вигляд на Дніпро. Це надзвичайно красиве видовище, яке вразило та перехопило дух.

 Спустившись   до Дніпра,   прогулялася біля Річкового вокзалу, охолодилася під бризгами води місцевого фонтану.  Підійшла та оглянула станцію фунікулеру, шкода, що не вдалося піднятися на Володимирську гірку тому, що фунікулер був тимчасово закритий. Зі  станції «Поштова» я проїхала у метро до станції «Майдан Незалежності»   і  однією з вулиць вийшла на Софіївську площу. Спинилася  напроти  Софії – символу Києва,  щоб помилуватися золотавим красенем-собором, його величною  дзвіницею.  Здалеку оглянула Михайлівський собор та пам’ятники Б. Хмельницькому та  княгині Ользі. 

Пройшовши  повз Софіївський собор,  я  потрапила на Андріївський узвіз.  Це надзвичайно цікава вулиця, адже тут можна побачити  Андріївську церкву, будинок  де жили герої п’єси Старицького «За двома зайцями» та пам’ятник героям п’єси,  оглянути  фундамент Десятинної церкви.   Окрім цього тут розташований вернісаж на якому кожен бажаючий може придбати сувенір на згадку про це чудове місто.

Я закохалася  у Київ. Блукаючи по його вулицях мене охопило відчуття чепурності та величності.  Споруди Києва – живі свідки  часу, що пам’ятають про радісні та сумні моменти його історії.  Вони розповідають про далеке минуле міста та сьогодення Києва  і нашої країни.  Тут можна побачити  золотоверхі собори, храми, які є прикрасою  та візитівкою міста, від  яких віє святістю та  спокоєм.  День видався дуже жаркий, я була дуже втомлена, однак враження від  мандрівки  залишилися  хороші.  Додому на згадку про Київ привезла  Київський торт - солодкий символ міста.  І вже вдома, споживаючи цю смакоту,  я думкою ще раз повернулася в Київ.