Подорож до Попелюшки серед орхідей

Сокальська земля багата на різноманітні природні феномени. Тут ми можемо зустріти   найрізноманітніших   представників   флори, що  є рідкісними і  трапляються  в  небагатьох місцях на території України, а й Євразії в цілому.

Цікавою була  подорож до зозулиних черевичків, яку здійснили вчителі нашого району.  Ми побували в лісі, що розкинувся біля села Перетоки, адже,  саме у цій місцевості можна побачити різноманітні рідкісні рослини.   Саме там,  ми  мали  можливість побачити та помилуватися цією миловидною, тендітною рослиною, побачити умови в яких вона зростає.  Рослина настільки рідкісна, що її називають «мрією любителів».  

Наукова назва рослини походить від грецьких слів «черевичок Кіприди», а саме Венери – богині кохання і краси. Ця орхідея овіяна легендами.  Вважалось, що золотаві черевички, які нагадують квітку цієї орхідеї, носила богиня весни, кохання і краси Венера. Одного разу вона загубила черевичок. Там, де він упав на землю, виросла ця квітка.

Зозулині черевички справжні (Cypripedium calceolus L.).  – одна з найкрасивіших орхідей флори України. Ареал рослини охоплює велику частину Євразії – від західної Європи і до Далекого Сходу. На Україні орхідею  можна знайти на півночі, у лісовій та лісостеповій зонах, трапляється  у листяних і мішаних лісах, на узліссях  на вапнякових грунтах.  Вона не любить надто сухі та надто вологі грунти, досить морозостійка,   не потребує занадто яскравого сонця. ЇЇ єдиний природний захист від травоїдних тварин – їдкий, приторний  запах.

Це багаторічна рослина заввишки 25- 30 см із парами  широких, овальних листків.  Квітка нагадує м’який світло-жовтий черевичок із бордовими стрічками, ніби його і справді загубила чарівна лісова фея. Квіти зозулиних черевичків запилюють комахи. Ні нектару, ні якихось інших поживних речовин у квітці немає. Комах приваблюють тільки запах та барвиста оцвітина.  Комаха може легко потрапити в середину квітки, а от вибратися з неї не так просто. Насіння з’являється не щороку, а лише за сухої погоди.   Кожна квітка цвіте до двох місяців (травень – червень).

Розмножуються рослини насінням та вегетативно, а саме відростками кореневищ. Для їх розвитку необхідний симбіоз із  спорами певного гриба. На 3-4 рік  виростає перший  зелений листок. Зацвітає рослина лише на 18 році.

Перед людиною ця красива рослина є беззахисною. Незвичайна  квітка не залишає байдужими практично нікого. ЇЇ  зривають в букети, і тому її кількість з кожним роком зменшується. Зараз зозулині черевички охороняють в різних країнах. Вони занесені до Червоної книги України

Після повернення з  мандрівки в мене виникло багато думок, а саме проте, що ж буде із зозулиними черевичками в майбутньому, залишаться ці рослини в лісах чи зникнуть  назавжди, як зникло ошатне вбрання Попелюшки. Природні умови мають важливе значення для популяції рослини, але мені здається, що і від нас, людей,  також залежить яке майбутнє чекає цих дуже гарних та ніжних «черевичків», адже їх залишилося, насправді, не багато.