Настав
час коли нарешті закінчилося навчання у школах. Наші вчителі, за інерцією, все ще хочуть
працювати, показати своїм учням щось нове і незвідане, а учні
прагнуть разом, цілим класом здійснити подорож. Такі поїздки позитивно
впливають на формування учнівського колективу.
Поїздки та екскурсії – невід’ємний
атрибут шкільного життя. От і я мала
можливість побувати у столиці нашої Батьківщини – Києві. Цю поїздку здійснили учні Хоробрівської школи
разом із своїми наставниками та батьками,
я ж була присутня у ролі гіда.

Першою
нашою зупинкою стала станція «Хрещатик».
Діти споглядали на цікавий вигляд станції, що виконаний в українському стилі.
Мармурові пілони з яскравими вставками з майоліки передають національний
колорит, нагадують народні килими та плахти.

Прогулявшись
майданом, ми вирушили через Європейську
площу до Арки Дружби народів. Саме там перед нами відкрився вигляд на
новий скляний міст, що сполучає Арку та Володимирську гірку. Це пішохідно-велосипедний міст, що з’єднує два парки в проходить над
автомобільною дорогою Володимирського узвозу. Міст в деяких місцях був перекрити
турнікетами в зв’язку з аварійною небезпекою, адже скло яке
вкладене у підлогу потріскало та затекло водою.
Однак міст нас вразив, адже перед нами відкривається чудова панорама на Дніпро та на місто. .
Наступною
зупинкою була Володимирська гірка. Ми прогулялися парком, що також зазнав
реконструкції, побували у Михайлівському Соборі, помолилися, помилувалися
розарієм, що посаджений біля стін храму.
Потім ми пройшли повз Софіївський Собор та Золоті Ворота та пам’ятник княгині
Ользі.
І знову підземка . Із станції «Золоті Ворота» ми
перемістилися на Майдан Незалежності. Хоча був ранок, але діти вже дуже хотіли
їсти і тому ми вирішили поснідати. Одні снідали у Макдональдсі, інші у «Пузатій хаті», що у Глобусі.


Нами була здійснена поїздка по Дніпру. Всією дорогою ми милувалися навколишніми краєвидами, що розкрилися перед нами. Ми побачили наскільки зелена наша столиця. Вона вся потопає в парках. На схилах Дніпра ми побачили Києво- Печерську лавру, що увінчана золотими куполами, які виблискують на сонці яскравим сяйвом, а також ми бачили грандіозний, сталевий монумент - скульптуру Батьківщина - Мати. Пропливши під мостами, оглянули міст Патона, пішохідний міст та інші....
Дуже приємно було пливти на катері, ласувати морозивом. Легенький вітерець ласкав волосся. Ми відчували прохолоду у такий спекотний день.
Пройшовшись Володимирським узвозом, ми оглянули скляний міст знизу, це направду, грандіозна споруда.
Подальша подорож була вулицею Грушевського до Верховної Ради України. По дорозі ми оглянули стадіон «Динамо» , пам’ятник Лобановському та будинок Кабінету міністрів України. Піднімаючись вгору ми йшли парковою зоною та милувалися різноманітною рослинністю, що зростає там. Підійшовши до Маріїнського палацу та Верховної Ради України ми оглянули їх, сфотографувались на пам'ять і вирушили гуляти парком.
Пройшовшись Володимирським узвозом, ми оглянули скляний міст знизу, це направду, грандіозна споруда.
Подальша подорож була вулицею Грушевського до Верховної Ради України. По дорозі ми оглянули стадіон «Динамо» , пам’ятник Лобановському та будинок Кабінету міністрів України. Піднімаючись вгору ми йшли парковою зоною та милувалися різноманітною рослинністю, що зростає там. Підійшовши до Маріїнського палацу та Верховної Ради України ми оглянули їх, сфотографувались на пам'ять і вирушили гуляти парком.


Пообідню
пору Майдан вирував своїм життям. Величезна кількість людей, сяйіо та звуки води в фонтанів, музика….
Все це робили атмосферу особливою.
Повечерявши
у «Пузатій хаті», ми вирушили на
залізничний вокзал з якого почалася наша дорога додому .
Немає коментарів:
Дописати коментар