День вишиванки — всеукраїнське свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу.
Дата проведення — щороку в третій четвер травня
(будній день). Свято є самобутнім і самодостатнім, не прив'язане до жодного
державного чи релігійного. В цей день кожен українець одягає вишиванку і
виходить в ній на роботу, в університет, школу, чи садочок.
Основна мета заходу — це збереження
українських цінностей та їх популяризація серед молоді та населення держави
загалом. Свято не передбачає обов'язкових заходів окрім одягання вишиванки.
Хоча протягом всієї історії заходу з ініціативи студентів, школярів,
громадських та культурних діячів проводяться концерти, хода, конкурси,
вечорниці, ярмарки. Саме ж свято запрошує кожного свідомого громадянина до
абсолютно простого вчинку — просто одягнути вишиванку і в ній піти на роботу
чи на навчання. Разом з тим, така дія має
глибокий контекст, адже йдеться про вираження своєї національної та громадянської позиції, культурну освіченість та духовну свідомість. Як показує досвід, люди в День вишиванки завжди піднесені та усміхнені, адже у стародавньому одязі закодовано багато символів сили, добробуту, краси та оберегів.
глибокий контекст, адже йдеться про вираження своєї національної та громадянської позиції, культурну освіченість та духовну свідомість. Як показує досвід, люди в День вишиванки завжди піднесені та усміхнені, адже у стародавньому одязі закодовано багато символів сили, добробуту, краси та оберегів.
Здавна в
Україні ставлення до одягу було дбайливим і шанобливим. Матері вишиваючи одяг
своїм дітям вкладали всю свою ніжність і молитву до Бога про збереження
дорогих чад. Українська вишиванка служила як прикрасою так і оберегом, а ще й
своєрідним документом, за яким можна було визначити з яких країв родом власник
вишиванки.
Сорочки на
кожен день вишивали звичайно ж гараздо простіше і скромніше, куди багатшим і
ретельно вишитим був святковий одяг. Весільні українські сорочки були взагалі
предметом особливої уваги. Таємничою мовою вишивки вони передавали безліч по бажань для сімейного благополуччя
молодій парі. Які б складні часи не переживав український народ, але любов до
традиційної вишивки у нього ніколи не згасала. За допомогою нитки і голки
українські майстри створювали і створюють унікальні зразки впізнаваного у
всьому світі українського вбрання. Слідуючи старослов’янським традиціям чужу
вишиванку надягати не слід, вважається що таким чином можна «перебрати» на себе
чужу долю, а також не віддати свою.
Існувало
повір’я, що якщо сорочка зроблена і вишита на добро, на добре життя, то вона
буде надійно оберігати людину.
Закликаю усіх взяти участь у завтрішньому флешмобі! Одягнім вишиванку! Приєднаймося до всіх українців! Виразім свою громадянську та національну позицію!!!
![]() |
| Учасники флешмобу. |



Немає коментарів:
Дописати коментар