Дуже рада вітати вас на моєму блозі! Маю надію, що ви знайдете тут багато цікавого!

пʼятниця, 28 жовтня 2016 р.

«На гончарному крузі». Про семінар-практикум вчителів географії.

Виховання любові до рідної землі є надзвичайно  важливим  у формуванні  світогляду сучасної  молодої людини. Вивчення  рідного краю,  його природи, звичаїв і традицій місцевого населення відіграє важливу роль у викладанні географії. Нас оточує  багато цікавого і незвичайного,  про яке молодь  не завжди  знає.  Завдання вчителя – довести ці знання до учнів та показати їм рідний край в усій його красі,  навчити відповідно поводитися у природі. Школярі повинні  пам’ятати, що природа не вічна, її необхідно берегти і для себе,  і  для нащадків. Ще три століття тому Григорій Сковорода заповідав "Пізнай себе, пізнай свій рід, свій нарід, свою землю, - і ти побачиш свій шлях у майбутнє".
26 жовтня  відбувся проблемний семінар – практикум   вчителів географії Сокальського району, темою якого був краєзнавчий підхід у роботі вчителя географії.   Він зібрав вчителів, які цікавляться краєзнавчою роботою.
Учасники семінару  здійснили мандрівку по  НПП "Північне Поділля". Маршрут проліг   територією Золочівського району.
Перетнувши Мале Полісся, ми потрапили на північний захід Подільської височини,  на масив  Вороняки. Першою зупинкою нашої подорожі  стала, оспівана Шашкевичем  Біла  гора, яку ще в народі називають Лисою або Маркіяновою. На вершині гори встановлений металевий хрест, що височіє над навколишньою місцевістю.  Екскурсоводи розповіли нам  про історичне минуле цього цікавого  об’єкта.   Цікаво було почути про природні особливості цієї гори, саме тут збереглася лучно-степова рослинність. Ми дізналися  про  місцевий ендемік – відкасник татарниколистий, рослину, яку можна зустріти лише на Волино- Поділлі.
Наступною  зупинкою була Свята гора. У цьому місці, за переказами, об’явилася Діва Марія. І сьогодні тут б’є джерело, над яким споруджено криничку. На вершині гори  ми мали можливість відвідати  чоловічий монастир.  На території якого розташувалися два храми: церкву  Святого Онуфрія  (привезену  з Самбірського району)  та  церкву Положення Ризи Пресвятої Богородиці.
Помолившись у храмах, оглянувши територію,  помилувавшись  жовто – червоною  позолотою  величних  кленів та  реліктових  буків,  учасники  семінару  рушили в дальшу подорож по Північному Поділлі.
Ми побували в  Гавареччині – мистецькому селі, що розташувалося в глибині лісів між неприступними Олеським та Золочівським  замками.   На околиці села ми побачили криницю, глибина якої  понад  50 метрів.  Особливістю є те, що   воду  з криниці  витягають при допомозі  велетенського колеса та  двох відер.  Поряд розташоване історичне місце - криївка-музей, в якій  збережено побут повстанців.
На завершення, ми відвідали майстер-клас з  виготовлення  гончарних  виробів  та придбали гаварецьку кераміку.  Особисто я  поповнила свою колекцію горнятком з чорнодимленої кераміки, на згадку про цей  затишний і таємничий край.

Мандрівка була надзвичайно насиченою та пізнавальною. Нас зустріли майже гірські пейзажі, чисте повітря, водичка із Святої гори, цікаві розповіді екскурсоводів з НПП «Північне Поділля», музеї, святині, а також майстер-клас з виготовлення  керамічних виробів.




Про нашу поїздку       - на сайті  НПП «Північне Поділля»

Немає коментарів:

Дописати коментар